Нові правила мораторію на стягнення валютної іпотеки: що запропонував президент

    Голова держави Володимир Зеленський ветував законопроект, яким продовжувався термін мораторію на відчуження житлового майна за прострочені валютні кредити громадян (№ 3640). Документ повернуто до парламенту на доопрацювання.
    Чому Зеленський ухвалив таке рішення і над чим пропонує попрацювати депутатам, в своїй колонці для «Мінфіну» розповів директор Фінансової компанії «Інвент» Денис Іщук.
    Як виникла проблема
    Фінансові кризи 2008-го і 2014-го років, стрімка девальвація національної валюти спровокували масове неповернення боргів за валютними іпотечними кредитами. Реакція кредиторів була прогнозованою — стягнення заставної нерухомості.
    Вирішувати проблеми валютних позичальників взялася держава. В червні 2014 р. парламент запровадив мораторій на стягнення єдиного житлового майна позичальника або майнового поручителя, яке забезпечує виконання зобов’язань за кредитами виданими в іноземній валюті (закон №1304-VII). Даний закон діє і сьогодні.
    Але, як і будь-який мораторій, він лише заморозив вирішення проблеми. Верховна Рада мала б ухвалити спеціальний закон, який би мав врегулювати питання погашення заборгованості за іпотечними кредитами в валюті.
    Після чотирьох років дії мораторію, розуміючи очевидний дисбаланс прав кредиторів і валютних боржників, парламент в жовтні 2018 року прийняв Кодекс України з процедур банкрутства.
    Його Перехідні положення передбачають скасування мораторію за рік після набрання чинності Кодексу (тобто з 21 жовтня 2020 року). Крім того, ті ж таки Перехідні положення встановлюють механізм реструктуризації заборгованості за валютними іпотечними кредитами в рамках новоствореного інституту банкрутства фізичної особи.
    Так, механізм запроваджений кодексом не врегульовував усі проблемні питання валютної іпотеки, однак, став інструментом розв’язання довготривалої проблеми, замість її чергового заморожування.
    І знову мораторій
    За декілька місяців до скасування мораторію, в жовтні 2020 р, Рада ініціювала законопроект №3640 про чергове продовження мораторію. І документ був блискавично прийнятий.
    Остаточна редакція передбачала продовження дії мораторію до 1 січня 2022. Найбільшу критику в колі кредиторів та навіть офіційних осіб держави, як, наприклад, міністра юстиції, викликала якість прийнятого закону.
    Він фактично:
    • встановлював мораторій на стягнення будь-яких боргів в державі,
    • поширював свою дію не лише на відносини за споживчими кредитами, а й за іншими категоріями кредитів,
    • розширив коло позичальників із фізичних осіб, фактично на будь-яких осіб.
    Отже, через 6 років дії мораторію, замість вдосконалення механізму встановленого Кодексом, який би задовільнив інтереси як кредиторів, так і позичальників, було прийнято рішення знову заморозити проблему, вчергове продовживши дію мораторію.
    Що запропонував президент
    7 серпня Президент ветував відверто неякісний та прийнятий на скору руку закон. Одночасно парламенту надані наступні пропозиції:
    1. Продовжити мораторій ще на 6 місяців від строку, який встановлений Кодексом з процедур банкрутства – тобто до 21 квітня 2021 р.
    2. Поширити дію мораторію виключно на стягнення у позичальників (майнових поручителів) фізичних осіб єдиного житлового майна, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на нього.
    3. Встановити наступні додаткові критерії дії мораторію: придбання нерухомого житлового майна за кредитні кошти та наявність у тексті кредитного договору умови про заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя у такому житлі.
    Отже, президент запропонував компромісний варіант продовження строку дії мораторію — замість додаткових півтора року на вісім місяців. Також у новій версії закону положення мають бути сформульовані чіткіше і таким чином, щоб документ відповідав задекларованій меті. А мораторій захищав виключно валютних позичальників фізичних осіб від стягнення єдиного житла.
    Мотивація Президента зрозуміла: 95% валютних іпотечних кредитів не обслуговуються, наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку рішення, що разом з іншими факторами позначається на функціонуванні банківської системи та віддаляє від виконання обіцянки про дешеву іпотеку.
    Об’єктивно, більшість кредиторів давно готові запропонувати валютним позичальникам вигідні умови розв’язання проблеми, часто вигідніші, ніж ті, що встановлені Кодексом з процедур банкрутства.
    Однак, тривалий дисбаланс прав через тривалу дію мораторію призвів фактично до невизнання позичальниками своїх зобов’язань за валютними кредитами. Тепер слово за народними депутатами, які повторно розглядатимуть закон із пропозиціями Президента.
    Директор ФК «ІНВЕНТ» 
    Д. Іщук 
    Джерело: Мінфін 

    Комментарии закрыты.